До Євгена Дударя [5]

Зараз я пишу чимало. Майже кожного дня вірш народжую. Правда, не всі вони повноцінні, але що можу вдіяти, коли вони пишуться? Нехай пишуться.

8 років ago

До Євгена Дударя [4]

Зав. відділом культури партійної газети сьогодні говорив, що «Теля вобщим нічого» і, можливо, з’явиться в новорічному номері їхнього часопису.

8 років ago

До Євгена Дударя [3]

У мене справи не дуже веселі. Люся не витерпіла лихої долі і два тижні тому пішла до своєї матері.

8 років ago

До Євгена Дударя [2]

Є слабенька надія, що до кінця року вдасться мені прорватися до Львова. Побувати у вас — моя давня мрія.

8 років ago

До Євгена Дударя [1]

Я, звичайно, паця, що досі не написав тобі. Нехай мене Бог за те покарає. Живеться мені ґут. Правда, усякої метушні до дідька. Ну, та нічого.

8 років ago

До Надії Романюк [2]

У нас йде сніг. Білий, мов сум. Не хотів би померти під такі морози — боюся, що поклонники відморозять вуха.

8 років ago

До Мирослава Мицика

Зрозумійте, що «тріскуча» поезія вже зужита вщент і читач наш інтелектуально переріс її.

8 років ago

До Анатолія Перепаді [11]

У Черкасах були Вінграновський, Світличний, Сверстюк, Харчук та ін. Вечір в інституті видався не дуже цікавим, бо Миколу тубільці не сприймають.

8 років ago

До Анатолія Перепаді [10]

Ніяк не дочекаюся, коли нас розженуть. Вожді вагаються. Ніяких рішень і вказівок, а ми продовжуємо псувати папір.

8 років ago

До Анатолія Перепаді [9]

За Києвом занудьгував жахливо. Але поки що не бачу жодної щілини в своєму часі. Служба, служба, служба.

8 років ago