Толю!
Чи не здається тобі пауза в нашому спілкуванні задовгою? Чому мовчиш? Весна, пташки, сонце, футбол, кохання? Я дрімаю в своєму лігві, як ведмідь, смокчу лапу. Може, щось і висмокчу.
Їхатимеш додому у відпустку, заглянь до Черкас. Потім разом здійснимо вояж до Олександрії — адже це моя
парафія, а я там ще не бував.
На клечані свята був у Каневі. Через рік-два його не впізнаєш.
Вітай Поповича, Лисича та ін.
Василь.
5.06.1963. Черкаси
Posted In: Листи
Tagged In: До Анатолія Перепаді