Вклонися їй
Вклонися їй, скажи привітне слово
І руки працьовиті поцілуй.
Навчись її всім серцем поважати
І берегти від злоби і наруг
Вклонися їй, скажи привітне слово
І руки працьовиті поцілуй.
Навчись її всім серцем поважати
І берегти від злоби і наруг
Як мені даровано багато,
Скільки в мене щастя, чорт візьми! —
На землі сміятись і страждати,
Жити і любить поміж людьми!
Та право материнства —
За тобою!
І син в колисці пісню наслуха.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Страшнішого ж горя нема,
ніж те, коли старість мати
в домівці стрічає сама.
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу —
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.
Вже два десятки стукнуло хлопчині,
І вже під носом натяк є на вус.
Лише для мами я в одному «чині» —
Як був малим, так, певне, і лишусь.
І осінь щедро грається листами,
Встеля йому доріжку на поріг,
А він один відсіль далеко, мамо,
Іде в життя, шукаючи доріг.
Ти, рідненька, не журися —
За грибами ж я піду.
— Йди, синочку, та дивися —
Не знайди собі біду.
І любити тебе буду,
Як завжди,
Пригорну тебе на груди
Молоді.