Лиш двадцять вісім зим… (Лариса Гараган)
Пролився крапелькою крові
На полотні буття.
Ну, а душа у кожнім слові
Продовжує життя.
Категорія: Присвяти
ЛМВ (любов моя ві(ч)рна) – Олександра Люлевич
Вічномолода моя любове, Тебе я крізь життя все пронесу, Тобою буду плакати й кохати, Я Твої вірші дітям розкажу! Хай…
Дорогий Василь Симоненко… (Едуард Кучма)
Дорогий Василь Симоненко, кожну мить, я згадую тебе, хоч буває то лишень на хвильку, а буває день не залишає те…
Свій шлях у всіх колись кінчається… (Василь Бут)
Живий поет, поки живі є люди,
Бо в кожного із нас живе твоя душа.
Василеві Симоненкові (Володимир Підпалий)
Все змішалося – ринги, ранги
од Дніпра до чукотських юрт –
і про тебе слова соратники
видають-продають.
Василю Симоненку (Лілія Ніколаєнко)
Недолюбив, не доспівав, та гідно
Звання Людини по житті проніс.
Не бійтесь, мамо, не треба… (Станіслав Чернілевський)
Прости, мій маленький сину,
що мало з тобою був.
Втішайся, газетне рабство,
що я тебе врешті збув.
В. Симоненкові (Іван Світличний)
Ти тут? Я стукаю. Ні звуку.
Ти — тут? Хіба не чуєш стуку?
…Самотня камера Твоя.
Симоненкові (Ігор Шанковський)
Ой, так дуже крикнуть за тобою
хочеться: Василю, не відходь!
Балада про людину, у якої дорога не закінчиться (Борис Олійник)
Заквакали жаби: «Догрався, дивак!»
Вужі пред’явили на тіло права.
Копали могилу…
І раптом спинились:
Кого ж хоронити, як пісня жива?!
Пам’яті Василя Симоненка (Микола Вінграновський)
Наш Василь іде по останній у світі дорозі
З зупиненим серцем з опущеними руками
Пам’яті Василя Симоненка (Тамара Коломієць)
Гляньмо ж в очі віршам Симоненка,
Тим, що є, і тим, яких нема!..