Толю!
Коли я буду в Києві — загадка. Ти нічого не чув про нараду? Скликатимуть її чи вже відмінили?
Ніяк не дочекаюся, коли нас розженуть. Вожді вагаються. Ніяких рішень і вказівок, а ми продовжуємо псувати папір.
Я в загальних рисах спланував сценарій, навіть чернетково дещо написав. Жаль, що нам ніяк засісти за нього.
Довідки в бухгалтерію перешлю пізніше, а може, й сам загляну.
Писати мені нічого, та й почуваю себе зле — якась кволість у членах і мозку.
14.02.1963
Posted In: Листи
Tagged In: До Анатолія Перепаді
