До Євгена Дударя [5]

Агов, Євгене!
Одержав твого листа і привітання. Дякую. Не дуже болій за редакційні правки. Готуй себе до танталових мук, якщо вже за перо взявся. Без цього, мабуть, не можна.
У мене все гаразд. Люся визнала свою провину, попросила вибачити і повірити їй востаннє. Зараз веде себе чарівно і слухняно. Олесь неймовірно щасливий.
Від Лучука я нічого не одержував і не надсилав йому нічого, бо не знаю, які саме вірші вибрати. їх же в мене
безліч (явне перебільшення!). Але скоро щось пришлю. Можливо, він написав би щось з приводу «Троянди в траурі». Коли там потрібні якісь незначні доробки на поліпшення, я міг би внести їх.
Зараз я пишу чимало. Майже кожного дня вірш народжую. Правда, не всі вони повноцінні, але що можу вдіяти, коли вони пишуться? Нехай пишуться.
До Львова, мабуть, таки заїду взимку. У всякому разі, редактор обіцяв відпустити. Чомусь я Львів люблю і поважаю, хоч і не був у ньому жодного разу.
Тисну твою чесну руку.

Бувай щасливий, Євгене!

Початок січня 1962

3 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *