Про поеми
Василь Симоненко написав шість поем: “Тиша і грім”, “Симфонія прощання”, “Прокляття”, “Червоні конвалії”, “Кирпатий барометр”, “Хуліганська Іліада, або…
Категорія: Коментарі
Про сонети
Усі сонети писані в студентські роки (1954—1956) і, певне, на них наклав свій відбиток період студіювання світової класики.
Про вірш “Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок…”
Поет зримо засуджує національне зрадництво, холуйство, вірнопідданство чужим хазяям.
Про вірш “Перехожий”
Вірш присвячений Ліні Костенко і, може, саме це наклало відбиток на стильові особливості твору.
Про вірш “Невже?”
Він цікавий і тим, що написаний як триптих, друга частина якого подана у формі верлібра.
Про вірш “Де зараз ви, кати мого народу?”
Написана ця поезія 24.12.1962 року ніби на одному подиху з уже згаданими: “Герострат” (06.11.1962), “Монархи” (13.11.1962), “Ти знаєш, що ти…
Про вірш “Пророцтво 17-го року”
В оригіналі ця поезія не мала назви. У всіх збірках, що видавалися, вона проходить під назвою “Пророцтво 17-го року”.
Про вірш “Задивляюсь у твої зіниці…”
Одна з кращих за змістом і патріотично наснажених поезій, де виражено кредо поета як вірного сина і патріота України.
Про вірш “Україні”
Тут відчувається голос змужнілого світорозуміння. Незмінною, найвищою нотою звучить щира любов до рідного краю, його трагічної долі.
Про вірш “Монархи”
В. Симоненко засуджує “нікчемну продажну челядь”, “банду кривляк для втіх”, які своїм холуйством годували “обслинених, обцілованих ідолів”
Про вірш “Герострат”
Поезія спрямована проти безглуздя людського егоїзму, який призводив і може ще призвести до трагічних наслідків.
Про вірш “Одинока матір”
Редактори в останньому рядку вилучили слово “розстріляний”, від чого було відразу втрачено політичне звучання.