Шановний Мирославе!
Ви вже гаразд володієте технікою віршування. Мені здається, що зараз у Вас відповідальний момент — або почати справжні шукання нових образів, думок, емоцій, тем і відійти від газетних штампів, або просто кинути віршування. Зрозумійте, що «тріскуча» поезія вже зужита вщент і читач наш інтелектуально переріс її.
Хочу надіятися, що Ви підете першим шляхом. Бажаю успіхів.
Василь Симоненко.
Травень 1962
Posted In: Листи
Tagged In: до Мирослава Мицика
