Весілля Опанаса Крокви

Може, це правда, а може, людська фантазія творить нову легенду про велику любов, яка вже на смертному одрі зачала життя.

4 роки ago

Вино з троянд

А хіба я винна, що я гарна? Хіба моя врода — це я?

4 роки ago

Посмішки нікого не ображають

Ми сиділи і посміхалися всім і всьому, а я — трішеч­ки — посміхався лише до неї, і вона — трішечки — по­сміхалася лише для мене.

4 роки ago

Кукурікали півні на рушниках…

Ой, як мені важко, тату, — казала Ониська, опус­каючи до пояса чорну тугу своїх кіс. — Як я його люб­лю і як… ненавиджу!

4 роки ago

Чорна підкова

Ті, що знаходять підкову, ніколи не думають про того, хто загубив її.

4 роки ago

Ніхто не знає

Вони вже давно сказали одне одному все, що мали сказати. Власне, їм було про що говорити лише перші два-три роки.

4 роки ago

Він заважав їй спати

Він любив свої си­гарети, свій кашель і свої креслярські знаряддя. Звісно, без кашлю він міг би обійтися, але без таких ночей — ніяк!

4 роки ago

Бальзам

Словом, цієї ночі Микола пережив усі геологічні епохи, пройшовши шлях від бактерії до мислячої істоти.

4 роки ago

Сірий пакет

Спочатку я кинула конверт на підлогу і люто топта­ла його ногами. Я мстила тому кривляці за чотири довгі роки, що він забрав у мене.

4 роки ago

Білі привиди

Білі привиди заходили до вестибюля, гупотіли не­зграбними ногами, ляскали долонями, і молочні хітони осипалися з них на підлогу. — Оце…

4 роки ago

Наївне дівчисько

Вітер лагідно підштовхував її в спину. Вона вимахувала сумочкою і загравала з вітром — підставляла йому рум’яні щоки або раптом…

4 роки ago