Дорогий Василь Симоненко… (Едуард Кучма)

Дорогий Василь Симоненко,
кожну мить, я згадую тебе,
хоч буває то лишень на хвильку,
а буває день не залишає те мене.
Ще бува, як сяду то згадаю
і в мандраж аж кидає й бере,
як в свої неповні тридцять
ти пішов до раю,
і звідтіль тебе ніхто вже не верне.
Мій улюблений Василю,
я гадаю, що любив
за все й понад життя
ти свою країну, матір й хату скраю.
Трішки згодом жінку і дитя.
Мій зажурений Василю,
я ридаю,
з того, що пішов від нас
ще молодим.
Може б зараз, я й не уявляю,
чи б побачив наяву тебе старим ?

Едуард Кучма

2 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *