Василеві Симоненкові (Володимир Підпалий)

pidpalyiВсе змішалося – ринги, ранги
од Дніпра до чукотських юрт –
і про тебе слова соратники
видають-продають.
Бо ж однісіньким їм відомі
Достеменне (й нікому більш!)
кожна крапка і кожна кома,
кожен задум і кожен вірш.
Знають хто тебе й де підправив,
дописав а чи вкоротив
(і якби не ота неправда),
ти б і досі між ними жив.
В них би вчився писати, їсти, –
Початкуюче немовля! –
На президії в Спілку їздив –
добру пенсію заробляв.
А вони б тебе розважали
компліментиком на обід,
ювілеями заважали
Україну писати тобі.
Поділили б тебе в азарті.
І не згледів би ти, коли
в стольнім Києві на базарі
тебе критикові продали.
Заломили б ціну належну –
(ти й не чув такої ціни!).
…Ти хоч раз на них кишни – нарешті,
або дулю їм дай – із труни!

1967
Володимир Підпалий

5 років ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *