На тебе теж відкрили справу?
Ти не уник свого хреста?
Терпкі згорьовані уста
Не слинили каправу славу
Для всевказівного перста.
Щодня конвоєм на криваву
Безлюдну, юдину розправу
Іде мужича правда-мста.
Щодня таврує — дітись ніде! —
Жерців осліплої Феміди
Твій гнів, Твій суд, Твоє ім’я.
Ти тут? Я стукаю. Ні звуку.
Ти — тут? Хіба не чуєш стуку?
…Самотня камера Твоя.
1972
Posted In: Присвяти
