Автобіографія поета

foto24Я в мареннях не раз вершини слави
Сягав і досягнуть ніяк не міг —
Замість вінків лаврових для забави
Мені череп’я кидали до ніг.

Я світ не раз збирався здивувати
І заслужити славу співака, —
Але не зміг Пегаса осідлати
І осідлав простого ішака.

Я на Парнас збирався заповзято,
Ллючи потоки поетичних слів,—
Та через сили непомірну втрату
Я під Парнасом у калюжу сів.

Тепер стою похмурий край дороги,
В душі давно погас юнацький жар,
Я слави не бажаю вже, їй-богу,
Мені потрібний тільки гонорар.

27.02.1954

9 років ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *