А час не зупиняється… (ФОТОЦИТАТА)
Уривок з вірша “Минуле не вернуть…”
Уривок з вірша “Минуле не вернуть…”
Зображення: Іван Лендєл
І миті жодної
не можна повернути,
Щоб заново,
по-іншому прожить.
Мріяти й шукати, доки жити,
Шкварити байдужість на вогні!..
О друже мій, попереду розлука,
А зустрічі — чи трапляться вони,
І наші спільні радощі і муки
Чи випливуть із серця глибини?
Так молодість безцільно пролетіла,
Її, бездумну, в далеч понесло.
Нові покоління — не папуги,
Щоб товкти заучене давно!
Бери свій човен, на далекий полюс
Пливи крізь лід — і тихо забувай,
Як там любили, гинули, боролись…
І пристрастей забудь відомий край.
І наша юність буде хай такою,
Щоб їй ніхто не заздрити не міг!
Та квола старість закує морозом
Померхлі і спотворені вуста
І та моя відчуженість недавня
Мене залишила — і я бажаю жить
Постійно туга щире серце крає
І самота постійно огорта.