про життя Archives » Сторінка 3 з 9

Як мені даровано багато,
Скільки в мене щастя, чорт візьми! —
На землі сміятись і страждати,
Жити і любить поміж людьми!

Дай мені свій простір і неспокій,
Сонцем душу жадібну налий!

Мало великим себе уявляти,
Треба великим буть.

Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!

Мріяти й шукати, доки жити,
Шкварити байдужість на вогні!..

Бо на світі той наймудріший,
Хто найдужче любить життя.

Я маленький льотчик,
Я зробив літак
І на нім літатиму,
Як Коккінак.

Пошли мені, Боже, хоч ворога,
Коли друга послати жаль!

І ми народжені од щедрості любові,
Нас годувала щедрість матерів.

О друже мій, попереду розлука,
А зустрічі — чи трапляться вони,
І наші спільні радощі і муки
Чи випливуть із серця глибини?

Вигаптуй на небо райдугу-доріжку,
Простели до сонця вишивку-маніжку,
Щоб по тій доріжці з лебедями-снами
Плавати по щастя білими човнами.

Так молодість безцільно пролетіла,
Її, бездумну, в далеч понесло.