Суд

novadumkaПараграфи присіли біля столу,
Примітки причаїлись по кутках,
Очима гострими підсудну прокололи
Цитати із багнетами в руках.

І Циркуляр дивився в окуляри,
І грілися роззяви біля груб,
І Вказівки скакали, як примари,
Із телефонних мудрих труб.

— Вона чужа, — параграфи сказали,
— Вона не наша, — мовив Циркуляр.
— Нечувана, — примітки пропищали.
І в залі знявся лемент і базар.

І Циркуляр на них поглянув строго,
І зал заворушився і затих…
…І розп’яли її, небогу,
В ім’я параграфів товстих.

Вона даремне присягала слізно,
Що не чинила і не чинить зла…
Була у суддів логіка залізна:
Вона ні в які рамочки не лізла,
Вона — новою думкою була.

21.04.1963

4 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *