Ридає ранок на холоднім бруку…

brukivkaРидає ранок на холоднім бруку,
І зойки переляканих гудків
Таять в собі незрозумілу муку.
І тисячі стривожених підків
Привично крешуть об камінні плити
Попід німими зводами домів.
І місто, холодом і втомою залите,
Ліниво корчиться у електричнім сні,
І вже його не в силах розбудити
Досвітні ті безпомічні вогні…

13.10.1956, Київ

comments powered by HyperComments
3 роки ago