Ількові Берднику (1)
Пам’ятаєш, у ранки весняні
Ми дивилися разом з вікна.
Позначка: ранок
Квіти люблять щасливих…
Хто росяного ранку знайде незаплакану квітку, той буде дуже щасливий.
Ранок
Місяць сів,
мов кіт, на підвіконня:
темряву, як мишу, умина.
Ридає ранок на холоднім бруку…
І місто, холодом і втомою залите,
Ліниво корчиться у електричнім сні,
І вже його не в силах розбудити
Досвітні ті безпомічні вогні…