До Андрія Махині
Я дуже задоволений Вашим листом і щиро вдячний Вам за нього. Викликає подив тільки «Василь Андрійович», бо в мене такий титул асоціюється з солідністю та поважністю
Позначка: місто
Ридає ранок на холоднім бруку…
І місто, холодом і втомою залите,
Ліниво корчиться у електричнім сні,
І вже його не в силах розбудити
Досвітні ті безпомічні вогні…
Чари ночі
О, скільки вікон у кожнім домі!
А там, за ними, — ідилій, драм!
О, ці міста, мов електричні скати…
Куди пливу я в цім безумнім морі?
Куди несе мене стихії шал?