Любомир Фелдек. Незнайомі

pojizdУ поїздах зустрічних на зупинці
розлука й незнайомих не мине,
як хтось крізь шибу гляне в вічі жінці
чи крадькома рукою їй махне.

Це тільки мить, німого повна крику,
та ось поволі паровоз повзе,
і жодне з них не знатиме довіку,
кого той поїзд в далечінь везе.

Не пізніше 4.06.1963

4 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *