Йозеф Кайнар. Спритний поет

sleeping-poetКоли на світанні
волохатої, сонної
крони каштана
торкнеться легкий вітерець,
одразу на лівому фланзі шахрай-горобець
голосом,
бридким і фальшивим,
розбризка прокльони направо й наліво,
розбудить колег,
і вже, мов столітній ковчег,
мов помпа іржава,
каштан деренчить без кінця,
лайками увесь клекотить,
на сонце, котре
з рожевою гідністю панотця,
немов у каплицю, пливе в блакить.
А тоді вже і я,
хлопець від інших спритніший,
пишу про симфонію ранку
свої симпатичні вірші!

Не пізніше 2.07.1963

4 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *