Василь Симоненко

Снігу, снігу сиплеться довкола, І садів травнева білизна. Тільки плаче на морозі гола Під холодним вітром бузина. Тільки діти витягли…

Ці стежки не раз ночами зміряні,
ці поля оббігані не раз

І тепер я марно слів відшукую,
щоб своє що-небудь там знайти

Ой, напивсь води, але любові
Я водою в серці не згасив.

Це ж довгождана, омріяна
Перша любов моя.

Що мені діять і як мені буть —
Київ казковий не в силі забуть!

Слова звучать примусить сильно й звучно
Лише одна поетова душа.

Може, ти не прийдеш, гарна й кароока, —
Буде мене пестить нічка одинока

Адміністрація не займається написанням творів. Тексти знайдено в інтернеті і подано без виправлень. Тема: звернення письменника до молоді, щоб вони…

Юність моя хороша,
де ж ти, моя весна?

Я хочу правді бути вічним другом
І ворогом одвічним злу.

Передмова Ростислава Семківа до видання “Василь Симоненко. ВИБРАНІ ТВОРИ” видавництва “Смолоскип” 2012 року.