Мандрівник
Кусень хліба, молоко в торбині,
Босі ніжки, збиті до крові, —
Гонить хлопчик гуси по стежині,
Прутиком похвиськує в траві.
Матері
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу —
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.
У вагоні
Я ж себе не дам тобі в забаву
Ні тепер, ні завтра, ні колись…
Не дивись на мене так лукаво,
Не дивися, чуєш, не дивись.
Моя вина
За лісом дим підвівся по спіралі,
І ти, обтяжена, застигла у вікні —
На віях сльози… І осінні далі
Сумну мелодію навіяли мені.
Ніч в озері
І я тремчу — у грудях канонада,
Я онімів, бо неземна принада
Мені так душу щастям колиса.
Десь на горизонті хмара-хустка…
Всі на вулицях — немов знайомі, рідні,
Лиш чомусь не впізнають мене…
В Полтаві може з’явитися пам’ятник Василю Симоненку
Громадська рада при Полтавській ОДА на засіданні оргкомітету з нагоди підготовки відзначення 80-річчя поета Василя Симоненко внесла пропозицію про встановлення…
Початок студентства. Запис №1
За тиждень перед від’їздом звільнили від всяких турбот по господарству. Мати намагалася тримати мене побільше біля себе і часом крадькома…
Один із кращих віршів В. Симоненка «Дід умер»
Адміністрація не займається написанням творів. Тексти знайдено в інтернеті і подано без виправлень. Образ діда, вічного сільського трудівника, виписаний з…
Я так люблю твої суворі чари…
Моя вкраїнська мово солов’їна —
Джерельний струмінь свіжої води.
“Той, що натхненно творив ходу” (ідейно-художній аналіз вірша “Перехожий”)
Адміністрація не займається написанням творів. Тексти знайдено в інтернеті і подано без виправлень. З давніх-давен вважалося неписаним законом: тільки поетам…
Можливо, знову загримлять гармати…
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.