Десь на горизонті хмара-хустка…

vesnaДесь на горизонті хмара-хустка
Манить вдаль, мов дівчина у сад,
І весни такі пахучі згустки
Розплескалися об голубий фасад.

Дні стоять погожі і привітні —
Розтопилося б і серце кам’яне;
Всі на вулицях — немов знайомі, рідні,
Лиш чомусь не впізнають мене…

12.07.1955

4 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *