19.06.1962
Доброго здоров’я, Євгене!
Ні пуху тобі, ні пера! — це я кажу так, бо сьогодні ти востаннє мекатимеш перед високочолими екзаменаторами. Куди понесе тебе примхлива доля після п’яти університетських років? На якесь високе крісло чи прирече на літрабську працю в котромусь із наших високоідейних часописів? Поінформуй.
На жаль, до кінця червня не зможу прискакати до Львова. Треба стояти на трудовій вахті. Ось і зараз ладнаюся в Корсунь. Там колись Богдан побив шляхту, а мені треба потрусити єгомосців-магнатів од культури.
Тому пишу тобі по-рейтарськи, на повному галопі.
Лучукові більше кланятися не буду. Він хороший поет, але, мабуть, хаотична або ледача людина. Адже на носі річниця, як валяється в нього моя писанина. Господь йому судія.
Накресль мені кілька ієрогліфів.
Бувай здоровий.
Василь.
