Шануючи традицію народну…

mail-letterШануючи традицію народну,
Я в першу чергу напишу: “Привіт!”
Твого листа одержав не сьогодні,
Зате сьогодні дряпаю одвіт.
І щоб було все чинно і солідно,
Щоб ти не мав претензій до листа,
Я зізнаюсь — мені за рими стидно,
За те, що мова надто вже проста:
Нема, мовляв, епітетів, гіпербол
(Я інші тропи, чесно, вже забув),
Пора й за діло братися тепер би,
Щоб ти від муті цеї не заснув.
Твої каракулі насилу я осилив,
Можливо, дечого й не розібрав.
Ти не турбуйся, я однак повірив,
Що ти у всьому, безперечно, прав.
Я так собі в Черкасах животію:
Вилежуюсь, харчуюся і сплю,
Цілуюсь, обнімаюся і мрію,
І міс Люсьєн ‘‘по-прежнему” люблю.
Тиняюся по місту, як бездомний,
Ласенько подивляюсь на дівчат
І другий тиждень каверзну дипломну
Збираюсь безуспішно розпочать.
По правді, лінь мене таки заїла,
І я тебе, напевне, насмішу,
Коли вверну (не зовсім і до діла),
Що навіть віршів майже не пишу.
Я тільки чую ритми невідомі,
Я тільки бачу незнайомі сни,
І у зимовій відзначаю стомі
Провісницю бурхливої весни,
Я напиваюся і, може, обіп’юся,
А може, просто вилечу з сідла,
Але однак нічого не боюся,
Плювать на все — була чи не була!
Якщо списався — так мені і треба:
Уже ходжу в піїтах з давніх пір,
А ще до “треба” все римую “небо”
Та зайві гроші трачу на папір.
Я не забув ще дане тобі слово,
Готуюсь власний “том” тобі вручить,
Скомпонував кумедну передмову,
Лиш Перепадя хмурий щось мовчить.
А на закінчення банальної тиради
Тебе, юначе, хочу попросить
Сходити до касира й, Бога ради,
Мені належні центи получить.
Я збився з ритму — тільки ти не лайся,
Недоліків технічних не шукай.
На цьому крапка. Гоголем тримайся,
Щасливий будь і, зрештою, —
гуд бай.

1957

4 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *