Тов. Сом! Драстуйте!
Низький уклін Сомисі.
Коля, твоя балада «Людина і серце» майже схвалена до друку в нашому часописі. Вона вже стояла на шпальтах,
але у шефа викликали жах два рядки:
Мені надоїло, як вони клеять
Розколотий надвоє світ.
Власне, його не влаштовує слово «клеять», оскільки за ним можна підозрювати політичний компроміс соціалізму
і гнилого капіталізму. Якщо тобі не лінь, виправ ці рядки — балада буде опублікована. Я не захотів без твого
відома «переклеювать» баладу, оскільки вона в мене не викликала політичного жаху.
На цьому бувай здоров. Якщо згоден — можеш подзвонити і на слідуючу неділю вірш читатимуть з сльозами на усах земляки Тараса.
У мене новин нема. Мабуть, скоро загляну в Київ.
Привіт Діденку, вождю радянських немовлят.
Твій Симон.
Б/д
