В президію правління Спілки письменників України

Шановні товариші і старі друзі!
Звертаюся до Вас у трагічну хвилину свого життя — можливо, завтра мене вже не буде. Звісно, література пе­ренесе цю майже безболісну для неї втрату. Але я не можу піти з життя, не подбавши про долю сім’ї, особливо мате­рі. Мама моя працювала в колгоспі 27 років, але, незва­жаючи на це, змушена вдовольнятися роллю «утриман­ки». Перший день моєї смерті може стати першим днем її жебрацького животіння. Від усього серця прошу Вас не допустити цього, коли це можливо, виділити їй з кош­тів Літфонду бодай мінімальну суму, котра б гарантува­ла її від голодної смерті.
Всі авторські права на мої писання належать моїй сім’ї: дружині Людмилі Павлівні, синові Олесеві та ма­тері Щербань Ганні Федорівні.

12.12.1963

9 років ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *