“Лебеді материнства” (читає Оксана Корнієнко)
Текст “Лебеді материнства”
Текст “Лебеді материнства”
То хто вона, мати Василя Симоненка? Якими талантами володіла? Як вдалося сільській жінці закласти фундамент людяності, патріотизму і, врешті-решт – вічного життя для свого сина?
“Батьківщина”Автор: Шупляк Олег
Фото листів надано Бібліотекою ім. В. А. Симоненка для дітей ЦБС Голосіївського району м. Києва де вони і зберігаються.
Звертаюся до Вас у трагічну хвилину свого життя — можливо, завтра мене вже не буде.
Ви мовчанкою соромливою
постараєтесь обминуть,
що в доярки цієї
щасливої
руки й ноги
вночі гудуть.
Пісня, яку співає мати біля колиски, супроводжує людину все її життя, до гроба. Г. Бічер Мама… Слово, яке вперше вимовляє…
Як мені даровано багато,
Скільки в мене щастя, чорт візьми! —
На землі сміятись і страждати,
Жити і любить поміж людьми!
Бо на світі той наймудріший,
Хто найдужче любить життя.
І ми народжені од щедрості любові,
Нас годувала щедрість матерів.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.