До Олексія Щербаня [6]

VI

Здоров!

Дякую за запрошення. Але, гер бомбардир, подумай сам: ви обвітрені порохом походів, відгодовані перловою кашею, у вас груди в два обхвати руками. Крім того, мужні лиця, орлині погляди, юнкерська грація. І поруч з цими геркулесами, з цими красенями я — квола кістлява істота, скелет, на якого з заздрістю поглядають археологи, за якими зітхають працівники музеїв анатомії. Ти впевнений, що по дорозі ви не сплавите мене якомусь любителю древностей, як мумію єгипетського фараона або мощі з Печерської лаври?

Крім того, влітку цього року, ходять чутки, буде три місяці — червень, липень і серпень. Профспілка уперто відмовляється надати мені відпустку на всі три місяці. Буду вільним лише в один з них. І чи співпадуть наші вакації?

Давай краще глянемо в ближче майбутнє: за прогнозом, 19 березня я виїжджаю до Львова. Мабуть, на тиждень. Чи будеш ти на цей час у Львові, чи продовжуватимеш свою бурхливу діяльність в Мукачеві? Пиши. Я хочу тебе побачить. Власне — задля цього і просився в редактора до Львова. Тепер повзти назад ніяк. З гріхом пополам зможу відтягнути від’їзд, може, на тиждень. Але й то навряд.

Словом, чекаю твоїх сигналів.

Твій В. Симон.

Не пізніше 18.3.1962

6 років ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *