III
Здоров!
Після твого блискавичного від’їзду ультра-швидкісним експресом Черкаси продовжують стояти на правому березі Дніпра. Неймовірно чарівна дочка Ізраїлю, яку ти так палко, але безрезультатно покохав, до цього часу лишається однією з найблискучіших зірок на нашому небосхилі.
Она сіяеть, і цвєтьоть,
І песні грустные пойоть.
Так що ти не втрачай надії.
Обидва твої вірші під млосні зітхання черкасок з’явилися на шпальтах нашого часопису. Окремим конвертом пересилаю тобі ці видатні твори.
Моє життя настільки багате, що не знаходжу слів для його трансформації в цей лист. Олесь тебе ще пам’ятає. Принаймні кожного дня він проголошує:
— А в дяді Льоні є корова…
Люсьєн і мати живі, але не дуже здорові. Зате вони мають щастя кожного дня бачити мою натхненну пику. А це велике діло.
Замріяний, сонний і лінивий Кадет просить тебе: «Купи 20 моїх книжок і транспортуй їх в Черкаси». Він навіть бурмотів, що поверне тобі 6 (шість) крб. Але цю заяву можеш розцінювати, як демагогічну. Однак книжки купи.
Оце і все.
Бажаю тобі навчитися марширувати не гірше славного капітана Чередниченка (2 км, не згинати ніг).
Твій В.Симон.
30.08.1960
