Окрайці думок (20.09.1963)
Здається, я став писати гірше, ніж рік тому. Зледачіли мозок і серце.
Категорія: Щоденник
Окрайці думок (5.09.1963)
Тепер я став у Черкасах ще самотніший, бо немає і того колективу, що був у «Молоді Черкащини».
Окрайці думок (3.09.1963)
«Літературна Україна» каструє мою статтю, «Україна» знущається над віршами. Кожен лакей робить що йому заманеться.
Окрайці думок (22.07.1963)
Ні, не так я мріяв жити, як живу. Щасливий той, хто хоче мало від життя, — він ніколи не розчарується в ньому.
Окрайці думок (6.07.1963)
Не знаю, чи це кожному властиве, чи тільки зі мною таке буває. Часто сумніви нищать будь-яку впевненість в своїй мужності.
Окрайці думок (21.06.1963)
Якщо поет не приносить нових думок та емоцій — він формаліст, як би не рекламував свою мниму належність до реалістів.
Окрайці думок (09.11.1962)
Запізніле каяття завжди схоже на позерство, але у мене немає іншого виходу. Треба вчитися бачити себе збоку.
Окрайці думок (21.10.1962)
Якими б цитатами бездари не підпирали свою розумову стелю, вона, однак, занизька для нормальної людини.
Окрайці думок (16.10.1962)
Немає нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини.
Окрайці думок (8.10.1962)
Непорочна Пречиста Діва варта захоплення, але, даруйте, — не наслідування.
Окрайці думок (27.09.1962)
На мене він ще тоді справив глибоке і сильне враження. Я повірив у нього з першого знайомства і, гадаю, не помилився.
Окрайці думок (19.09.1962)
Справді, Сталін не зійшов на п’єдестал, не люди поставили його, а він сам виліз — через віроломство, підлість, виліз криваво і зухвало, як і всі кати.