життя Archives » Сторінка 2 з 4 » Василь Симоненко

Уривок з вірша “Ти знаєш, що ти – людина?”

Уривок з вірша “Ти знаєш, що ти — людина?..”

Найстрашніше, мабуть, тільки тиша карає, Коли поруч з тобою повзе по житті. Тиша і грім: I

Бо коли, закохані в минуле,
Прокуняєм свій великий час,
Наша лінь нікого не розчулить,
Слава ж та відмовиться від нас.

Щоб полюбити, треба жити!
Любов — життя!
А що зробити,
Щоб і тебе хтось полюбив?

Скажу я вам, що звіку-зроду
І між людьми воно так є:
Хто спокою шукає у негоду —
Хоч здохне, хоч живим згниє.

Воскресайте, камінні душі,
Розчиняйте серця і чоло,
Щоб не сказали
Про вас грядущі:
їх на землі не було…

Я живу тобою і для тебе,
Вийшов з тебе, в тебе перейду

Тільки часом у тихій зажурі
Випливаєш з-за обрію ти.

Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.

І миті жодної
не можна повернути,
Щоб заново,
по-іншому прожить.

Їй-право, не страшно вмерти,
А страшно мертвому жить.