Тиша і грім: III

Сам я сонний ходив землею,
Але ти, як весняний грім,
Стала совістю і душею,
І щасливим нещастям моїм.

8 років ago

Окрайці думок (22.07.1963)

Ні, не так я мріяв жити, як живу. Щасливий той, хто хоче мало від життя, — він ніколи не розчарується в ньому.

8 років ago

Окрайці думок (6.07.1963)

Не знаю, чи це кожному властиве, чи тільки зі мною таке буває. Часто сумніви нищать будь-яку впевненість в своїй мужності.

8 років ago

Спогади Михайлини Коцюбинської

Він казав, що доки людина живе, бореться, творить, довкола неї утворюється певне коло – людей, понять, стереотипів, мет, створюється якийсь стабільний світ.

8 років ago

Можна

А живуть століття після смерті
Ті, що роблять те, чого «не можна».

8 років ago

Я

А часто хочеться закрити очі кляті,
Забути все і в затишку глухім
Кубельце звити, завести свій дім,
Щасливим бути, як дурак на святі.

8 років ago

Не докорю ніколи і нікому…

Моє життя — розтрощене корито,
І світ для мене — каторга і кліть…
Та краще в тридцять повністю згоріти,
Ніж до півсотні помаленьку тліть.

8 років ago