Розвели нас дороги похмурі… Розвели нас дороги похмурі, І немає жалю й гіркоти, Тільки часом у тихій зажурі Випливаєш з-за обрію ти. Тільки часом у многоголоссі, В суєті поїздів і авто Спалахне твоє біле волосся, Сірі очі і каре пальто. 24.12.1962 Posted In: ПоезіяTagged In: волосся, життя, очі, про кохання, сум, час