Говорю я з тобою мовчки…
Упаде байдужості маска,
І сполохана вгледиш ти,
Скільки в тиші чаїлося ласки,
Скільки в грубості — теплоти.
Позначка: про кохання
Ой майнули білі коні…
Світ твоїми, моя люба,
кучерями пахне!
Я мрію про тебе, а ти — про нього…
І згадую приказку знов:
Три сосни стоять край дороги,
Між них заблукала любов…
Ти спішила од мене…
Ти ж спішила од мене,
ти квапилась дуже,
А мені так хотілося
бути байдужим.
Абажури
Під віями, як абажурами,
Блищить очей твоїх овал.
Чадра
Я тебе не сприймаю за істину —
Небо навіть, і те рябе.
Одчайдушну, печальну, розхристану,
Голубу і безжально освистану —
І таку я люблю тебе!
Нудний карнавал
О, чому я такий порожній,
Такий дурний і «невозможний»,
Що сам себе убити рад?!
Як це чудово і як це знаменно…
Але ж, моя муко, багато значить —
Ми можем щодня одне одного бачить!
Ікс плюс ігрек
Розумію? Який там розум!
Просто здорово, що ти є!
Закохана
Ти брела по струмках, щаслива
В загадковій своїй красі.
І чудно і дивно якось…
Тепер крізь обов’язків ґрати,
Крізь холод порожніх днів
Збагнув, що не вмів шукати
І ждати тебе не вмів.
В грудях набубнявіла тривога…
Чистота твоя тремтить вогнями
У червонім клекоті зірниць.