О, ці міста, мов електричні скати…

kyivО, ці міста, мов електричні скати,
З розгоном вулиць, галасом юрби,
Де люди п’ють портвейни і мускати
І наживають гроші і горби.

О, ці жінки, розкішні і вродливі,
Очей опущених прихований екстаз,
Рожеві губи, вогкі і примхливі —
Я вас любив і проклинав не раз!

О вулиці в шаленій непокорі,
Будинків нескінченний карнавал!
Куди пливу я в цім безумнім морі?
Куди несе мене стихії шал?

16.09.1956, Київ

4 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *