Тиша і грім: IV

IV

Пригадаю усе до слова,
До зітхання згадаю все,
І мене — в недосяжне — знову
Хвиля спогадів понесе.

То наївні, а то суворі,
Сколихнуть вони спокій мій,
А за ними в холодне море
Рушить човен моїх надій.

Ой, ті плавання невеселі
(як від правди себе втаю?) —
Розіб’ється човен об скелі,
Об гранітну байдужість твою.

I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX

04-29.01.1961