Сама

Ти в театрі знов сама
(Чи з другим — не знаю),
В мене ж спокою нема,
І гукать його дарма
Наміру не маю.

Рівно дишуть твої груди,
Очі не сумні.
Ми з тобою різні люди.
Різна доля, видно, буде
І тобі, й мені.

1954