І у всьому така погорда… І у всьому така погорда, Що говорять дівочі уста: — Запишався… якого чорта? — Торрічеллева пустота! На трухляву столітню грушу Ти похожий, чванько й мурло, І боїшся, щоб хтось у душу Не заглянув, мов у дупло. 14.01.1960 Posted In: ПоезіяTagged In: душа, про життя