Я не зневажаю людей… (ФОТОЦИТАТА)
Уривок з повісті “Огида”
Позначка: люди
У мене немає друзів… (ФОТОЦИТАТА)
Уривок з повісті “Огида”
Балакуни з блискучими очима!..
Ну хто ви?
Чи ви не полководці без солдатів?
Пробіснувались хуртовини й тучі…
А сніг скрипить. Невже це кроки смерті?
Ю-виляємо
І розчулено ридає
Із трибуни Горобець:
— Рівних Півневі немає,
Півень — перший наш співець!
Вибирай! — припрошує мене…
На тарелі ж — яблуко одне,
Та й те червиве.
Ворон
Очі розпечену магму ллють, Губи тремтять потворно — Сліпа та безсила лють Прийшла і взяла за горло. І став я…
Чиряк
Якщо до тебе хтось любов надмірну має,
Перед тобою гнеться, упадає,
Не вадить і замислитись відтак:
Чи ти, бува, для нього не Чиряк?
Повернення
Я йшов і йшов по синім узбережжі,
Мовчали гордо скелі кам’яні.
Люди — прекрасні…
Воскресайте, камінні душі,
Розчиняйте серця і чоло,
Щоб не сказали
Про вас грядущі:
їх на землі не було…
Невже?
Та треба затямить собі на умі,
Що світ зберегти від вогневих громів
Ми з вами обов’язок маєм!
Ти знаєш, що ти — людина?..
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.