До Миколи Сома [3]

О найсоміший із Сомів!
Прийми сей скромний дар на слави своєї вівтар. У муках разом з гуртом черкаських парубків народив я оцей часопис. Умудрився просунути 2 твої вірші. Резерви мої вже вичерпалися: лишилося тільки твоє прізвище та ім’я. А віршів ніц. Якщо не жаль і не лінь, шли на адресу:
Черкас-град, парубоцька газетка «Молодь Черкащини» . Там я дію на ниві пропаганди, літератури і культури.
Завом. Тепер по чину належить мені вирікати тільки абсолютні істини. Але не завжди вдається.
Вітаю твою найкращу жінку Ніну. Чи не стали ви вже щасливими предками?
І, нарешті, може, ти зробиш ще одну невдалу спробу свиснути в Стельмах[а] мій рукопис? Бо відновити по пам’яті навряд чи я здатен, а домашні архіви постраждали від агресії юного Симона.
Бувай здоров.

В. Симоненко.

Березень 1960

8 років ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *