Пам’ятаєш, у ранки весняні
Ми дивилися разом з вікна.
Як за Києвом десь у тумані
Аж над сивим Дніпром далина
Зарум’яніє ніжно над водами,
І поллються ранкові пісні,
Пролетять вдалечінь над
заводами
Перші промені сонця ясні.
І проходили дні непомітними,
Пролітали, неначе стріла,
Та лишились в душі заповітними
Наші мрії і наші діла.
І у серці твоєму юному
Щоб ніколи вогонь не погас,
Хай мелодія тими ж струнами
Обізветься у всякий час!
Оцей вірш власного виробництва від щирого серця тобі посвящаю і, оскільки зараз не в змозі подарувати тобі щось краще, то нехай він буде для тебе моїм дарунком.
В. Симоненко. 31.12.1953
Posted In: Посвяти
