Моя вина
За лісом дим підвівся по спіралі,
І ти, обтяжена, застигла у вікні —
На віях сльози… І осінні далі
Сумну мелодію навіяли мені.
За лісом дим підвівся по спіралі,
І ти, обтяжена, застигла у вікні —
На віях сльози… І осінні далі
Сумну мелодію навіяли мені.
Вже два десятки стукнуло хлопчині,
І вже під носом натяк є на вус.
Лише для мами я в одному «чині» —
Як був малим, так, певне, і лишусь.
Іди, іди, любов моя кохана,
Моя хороша згублена пора.
Та пройдуть дні, гарячі й безнадійні,
І ми стаєм холодні та спокійні,
Такі собі чиновники черстві.
Я в мареннях не раз вершини слави
Сягав і досягнуть ніяк не міг —
Замість вінків лаврових для забави
Мені череп’я кидали до ніг.
Мгновенье каждое нельзя вновь пережить нам,
Чтоб заново и правильно прожить.
Не страшні всі лиха, перешкоди й муки
Для сердець гарячих, вірних, молодих.
Біля клубу — бо у клубі тісно —
Молодість бадьора і жива.
Юність моя хороша,
де ж ти, моя весна?
І миті жодної
не можна повернути,
Щоб заново,
по-іншому прожить.