Уночі я підслухав, як стогне земля…

Уночі я підслухав, як стогне земля,
Як словами-сльозами вона промовля:

Я красу не ховаю між теплими кронами,
Не давіть мені груди важкими колонами!

Не шукайте в безладді каміння сумне,
Не топчіть мою вроду, не крайте мене!

23.12.1961

8 років ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *