Ріки прудко біжать.
Ріки в’ються, як змії.
Ріки хвилі женуть
І колишні надії.
Ріки хлюпають срібно
У сиві скелі.
Ріки часто сумні,
А частіше — веселі.
Понад ними зелені
Гомонять береги.
А ставки серед літа
Зеленіють з нудьги.
17.05.1962,Умань
Posted In: Поезія
