Осінь

osin3Упав мороз на листя посіріле,
Яри заслало сиве полотно,
Збирають ночі зорі у рядно,
І сонце в хмарах ніжиться без діла.

Ночами пси тупим, замерзлим рилом
Бояться в небі відшукати дно
І довго дивляться в задихане вікно,
Де люди чавкають смачне щось і горіле.

А за селом над липами роздітими
Під ранок пугач жалібно радітиме
І кликатиме всіх до забуття.

Та всипле вітер відчай і мороку
В оцю прекрасну, ніжну і жорстоку
Симфонію загибелі життя.

14.11.1955

4 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *