І
В холоднім космосі блукаючи без цілі,
Вона Землі хвостом не обмине
І омахів вогнисті заметілі
З нічного неба щедро сипоне.
І довго будуть дивуватись люди,
Напишуть вчені тисячі томів
Про те велике і незвичне чудо,
Про феєрверк небачених вогнів.
II
Сірник малий в руках у господині
В кімнаті темній спалахне на мить —
Хитне на стінах чудернацькі тіні,
Щоб потім вмерти й більше не ожить.
І люди всі не бачать в тому дива,
Звичайна річ, до цього кожен звик.
Хоч всім потрібний вогник сиротливий
Видобуває крихітний Сірник.
29.06.1957
Posted In: Поезія
Tagged In: байки
