Світ який — і не оглянуть зором… Світ який — і не оглянуть зором, За життя його не обійти. Знову й знов за обрієм суворим Нові випинаються мости. Та кому у мареві дорожнім Я свою тривогу привезу? Світ здається сонним і порожнім, Як тебе немає поблизу. Б/д Posted In: ПоезіяTagged In: життя, про кохання, світ, тривога