Чи про славу, чи неславу, чи про сором і біду
Ти співаєш так ласкаво — я втопаю у чаду.
І тремтять на білім фоні оречевлені пісні —
Пальці розово-червоні, груди стомлено-тісні.
І принадними мазками тануть лінії лиця.
Брови вигнуті разками, ніби тінь від каганця.
Граціозно і пластично проплива твій силует —
Видно, в серці будуть вічно перестуки кастаньєт.
23.11.1956
“Іспанка” – пізніша назва.
Posted In: Поезія
